Tag Archives: оздоровниця

Варивода І.М., Черкес С.О. Моршин: путівник


ПУТІВНИК по всеукраїнській оздоровниці, що славиться цілющими джерелами, знайомить читача з історією курорту, його природніми лікувальними факторами, визначними місцями краю.

В книзі, значно оновленій із врахуванням сучасності, розповідається про великі рекреаційні можливості Моршина і навколишнього Прикарпатського регіону.

Читач також знайде поради про показання і протипоказання для лікування на курорті, позакурортне вживання моршинських мінеральних вод.

ПУТЕВОДИТЕЛЬ по всеукраинской здравнице Моршин, славящейся своими целебными источниками, знакомит читателя с историей курорта, его достопримечательностями, природными лечебными факторами.

В книге, значительно обновленной с учетом современности, рассказывается о больших рекреационных возможностях Моршина и окрестного Прикарпатского региона.

Читатель также найдет советы о показаниях и противопоказаниях лечения на курорте и внекурортном применении моршинских минеральных вод.


MORSHIN, a small town-type settlement in Pre-Carpathia, is known as one of the best balneo-therapeutik resorts in this country.

It is located in a picturesque valley surrounded by hills covered with forests. Dark-green masts of pines and fir-trees intermit with graceful white-barked birches, musing alder-trees, mighty oaks and silver-trunked beeches.

Nature has been very generous to these places, it lavishly endowed them with unique spas, waters impregnated with mineral salts. Local peasants knew of their existence because as early as the 16-th-17-th centuries they were engaged in salt production.

The settlement named Morshin was first recorded in archival documents for 1482. Commercial interest to the mineral springs was aroused in the late 1870s when B. Stiller, the owner of Morshin, a man of commerce, decided to establich here a clinical health resort. The first spa season began in May 1878 and the investigation of the chemical and medicinal qualities of Morshin's waters was initiated by chemists and men of medicine who recommended them for baths and internal use.

The 1920s and 1930s saw a considerable boom in the spa development: various business men started profiteering by selling plots of land for building summer houses and villas for the rich, by exporting salts and mineral water. It was then that water and mud-baths, the inhalatorium, the Spa House ("Marble Palace" sanatorium at present) were built to render service to well-to-do spa visitors.

It look Morshin's natural resources a long time has Morshin become an all-Union resort. At presents there are seven sanatoriums and four boarding-houses in Morshin which specialize in treating people suffering from digestion troubles.

To intensively develop the resort it was urgent to thoroughly analyse the mineral waters and mud as well as to look for their new deposits. The hydro-mineral basis of the resort was studied by researchers of a specially organized laboratory which was busy analysing the chemical compound, physical properties and conditions of the mineral springs origination, defined the regime of their exploitation as well as worked out scientifically grounded recommendations for preparing different solutions of curing water from spa No.l salt-water. Using modern methods of research, the results of clinical and experimental observations, the scientists and physicians perfected their methods of spa treatment in Morshin.

The resort extends and becomes more and more comfortable. In the 1970s - 1980s "Ozerny", a boarding-house, "Prolisok", a sanatorium

complex for parents with children, a balneologic mud-ozocerite cure hospital, a mineral water pump-room, some dormitory buildings of the sanatoria, a dietetic dining-hall have been built and opened. The settlement was adorned by a new Palace of Culture, a cinema, the building of the railway-station, multistory dwelling houses.

The mineral springs (salt-waters) are the main curing factor of the spa. There are some of them.

Spring No.l has long been known, it is situated on the right bank of the Bereznitsa rivulet, in a wood covered locality. It is a 50-metre deep pit. Its water is heavily mineralized. The general mineralization increases from 16 g/1 at the surface layer to 400 g/1 at the bottom layer.

Spring No.4, a self- springing one, is situated in the forest-park zone of the resort. Its water is, as to mineralization, like that of the rain, as to the chemical compound it is a hydrocardon-calcinate one, it also contains potassium, sodium, magnesium, iron and sulphates in small quantity.

Borning-well No.6 sifuated near the village of Lisovichy, started being exploited in 1968. It gives a sulphate-chloride-sodiate-magnesiate-potassic water. General mineralization is 238 g/1.

Such natural curing faktors as peat-mud and ozokerute are also utilized at the resort.

The peat-mud is extracted in the vicinity of Morshin and the-neighbouring village of Obolonia (Dolina District, Ivano-Frankovsk Region). As to its physical and chemical properties the local mud is a heavily mineralized curing stuff of high quality, containing organic acids such as butyric, acetic and formic ones, that produces a good curing effect.

Ozocerite has become, since May 1973, the basic thermal procedure in the treating practice of the spa. Only medicinal ozocerite is used for treatment. It is extracted fromoil-oil-processing by-products and vein wax mined in ozocerite pits.

The complex sanatorium-spa treatment includes the sanatorium regime, diet and physical exercises. If necessary, the treatment is supplemented with physical therapy, medical preparation and vitamins.

Yearly more than 70 thousand people come to Morshin for treatment. Curing water, medicinal procedures, kindness and careful attitude of the personnel to spa patients returns to many of them faith in recovery, beneficially influences their health and makes them fit for work.


Варивода І.М., Черкес С.О. Моршин: путівник

Лікувально-оздоровчі фактори курорту

Видатному французькому письменнику Антуану де Сент-Екзюпері належать слова про природну воду: "Не можна говорити, що ти необхідна для Життя, ти саме Життя... Ти саме велике багатство на світі". Життєву необхідність води людина відчуває повсюдно, але предметом особливої уваги є води мінеральних джерел. Це головний лікувальний фактор бальнеотерапевтичних курортів, до яких належить Моршин.

Становленню та розвитку курорту Моршин сприяли його головні лікувальні фактори - джерела мінеральних вод (розсоли). В геологічному відношенні район формування лікувальних розсолів та розташування джерел мінеральних вод знаходиться у зоні передгір'я Українських Східних Карпат.

Природні розсоли відносяться до соленосних шарів, які розташовані в околицях оздоровниці на різних глибинах.

Формування лікувальних розсолів пояснюється розмиванням солей соленосної товщі прісними водами, які інфільтруються з поверхні землі.

По своєму складу мінеральні води різноманітні. Для них характерні хлоридно-натрієві, хлоридно-натрієво-магнієво-калієві типи.

Мінералізація їх коливається від слабких (16 г/л) до сильно мінералізованих (400 г/л).

Перші відомості про мінеральні джерела моршинського курорту, як говорилося вище, відносяться до XVI століття, але вивчення їх хімічного складу почалося тільки у 80-ті роки XIX століття. Найбільш детальний хімічний аналіз ропи був даний Українським НДІ курортології та Інститутом геології АН УРСР у 1945-46 роках. У 1946 -1951 роках Моршинська фізико-хімічна проводила глибокі систематичні дослідження фізико-хімічних властивостей, гідрохімічного аналізу, умов формування та експлуатації води всіх джерел курорту і перш за все, головного на той час джерела № 1. Джерело № 1 знаходиться на правому, підвищеному і залісненому березі річки Березниці та являє собою шахтний колодязь глибиною біля 50 метрів. Вода його високомінералізована (ропа, розсіл), що відрізняє її від багатьох лікувальних джерел нашої країни. Загальна мінералізація ропи з глибиною колодязя збільшується з 16 г/л до 400 г/л. Співвідношення між окремими хімічними елементами на різних рівнях колодязя теж змінюється.

Ступінь мінералізації ропи змінюється в залежності від пори року, метереологічних умов, інтенсивності експлуатації джерела. Тепер застосовується науково обгрунтований режим експлуатації джерела №1, введені в експлуатацію нові свердловини хлоридно-натрієвих розсолів, що дозволило стабілізувати хімічний склад та концентрацію солей у мінеральній воді. Цілющі властивості джерела не втрачаються, а дебіт не зменшується.

В мінеральній воді цього джерела знаходяться, хоч і в малих дозах, мікроелементи - марганець, залізо, бром, йод, які відіграють важливу роль в бальнеотерапії. Мінеральна вода джерела №1 використовується з лікувальною метою для внутрішнього та зовнішнього застосування. Для пиття беруть ропу хлоридно-сульфатну натрієво-магнієву тільки придонного шару, для ванн - хлоридно-натрієву - поверхневого шару.

Для видобування ропи колодязь обладнаний двома електронасосами. Один з них знаходиться на глибині 37, другий - 45 метрів. Перший насос подає ропу хлоридно-натрієвого складу для приготування ванн, другий - ропу з придонного шару, яка пізніше потрапляє в бювет мінеральних вод, а також для розливу в пляшки.

Для внутрішнього застосування використовують три розведення ропи джерела: Б-М-3,5 г/л; Б-1-7,0 та Б-2-14,0 г/л.

Свердловина №6 знаходиться біля села Баня-Лисовицька, в експлуатації з 1968 р. З неї поступає сульфатно-хлоридна натрієво-магнієво-калієва вода (розсіл, ропа) з загальною мінералізацією до 238 г/л.

Свердловина дуже багата та перспективна. Дебіт її - 123, 4 м3 на добу. Хімічний склад води стабільний, змінюється незначно. В ній знаходиться велика кількість сульфатів і калію, що збільшує її лікувальну властивість. Вона використовується для внутрішнього застосування безпосередньо на курорті і розливається в пляшки для лікування в домашніх умовах.

Якщо мінеральна вода джерела №1 призначається, як правило, при захворюваннях, які супроводжуються зниженим вмістом та повною відсутністю вільної соленої кислоти в шлунковому соці, то мінеральна вода свердловини №6 застосовується при захворюваннях органів травлення з нормальною та підвищеною кислотністю шлункового вмісту.

Джерело №4 розташовано в лісопарковій зоні на захід від загальнокурортної бальнеозокеритолікарні. Самовиливна вода цього джерела малої мінералізації (0,17 г/л). по хімічному складу - гідрокарбонатна кальцієва. Крім того, вміщує калій, натрій, магній, залізо, сульфати, але в малій кількості. Реакція води слабокисла. Дебіт та температура - постійні. В ній близько 38 одиниць Махе радона, також підвищений вміст розчинного кисню. Враховуючи фізико-хімічні властивості при лікуванні сечокислих діатезів, сечокам'яної хвороби.

Для забезпечення ефективного використання джерела №4, запобігання його забрудненню, у 1984 р. прокладений спеціальний водогін до загальнокурортного бювету, по якому мінеральна вода надходить цілодобово. Грот прикрашений барельєфом із зображенням русалки (автори - скульптор Б.С.Романець, архітектор І.П. Тимчишин), яка дарує людям цілющу воду.

В кінці 60-х та на початку 70-х років в районі джерела №1 та в південних околицях курорту проводились активні пошуки нових родовищ мінеральних вод. З багатьох свердловин отримані розсоли різної мінералізації, відносно стійких по хімічному складу. Серед них вирізняється два типи розсолів: хлоридно-сульфатний натрієво-магнієвий, тобто аналог ропи джерела №1 та хлоридний натрієво-кальцієвий. Другий тип розсолів найбільш поширений. Дебіт мінеральних вод цілком задовільнить потреби курорту, враховуючи перспективи його розвитку.

Моршинські мінеральні води використовують як для зовнішнього, так і внутрішнього застосування, а також для різних промивань та зрошень.

Ефективним методом бальнеотерапії є зовнішнє застосування мінеральних вод у вигляді ванн. Для них використовується високомінералізована ропа поверхневого шару джерела № 1 та свердловини № 20. Вода свердловини № 20 - хлоридно-натрієвий розсіл (ропа) з мінералізацією 250-300 г\л. Дебіт свердловини - 36 м3 на добу.

Як показали дослідження останніх років, під впливом хлоридно-натрієвих ванн настають явні зміни в різних функціональних системах, нейрогуморальній регуляції та тканинному метаболізмі. Регуляція та відновлення порушених функцій здійснюється за допомогою соляного плаща на шкірі, який виникає в результаті перебування хворого в ванні. Для забезпечення більш тривалого його терапевтичного впливу, не рекомендується після ванни приймати які-небудь інші водні процедури (душі).

Мінеральні (ропні) ванни з загальною мінералізацією 10-20 г/л призначаються через день, тривалістю 10-15 хвилин, температура 36-37°, курс лікування - 8-10 ванн.

При наявності відповідних показань замість ванн хворим призначають дощовий або циркулярний душ, душ Шарко, підводний душ-масаж та інші по загальноприйнятим методикам.

Внутрішнє застосування мінеральної води, зокрема у виді промивань та зрошень особливо ефективне при лікуванні захворювань кишечника. Оскільки такі процедури можуть деколи викликати небажані та несприятливі ускладнення, застосовувати їх необхідно вкрай обережно. Лікар повинен правильно визначити не тільки показання до застосування курсу лікування, але й протипоказання. Призначення та проведення курсу кишечних процедур можливо тільки після попереднього ректороманоскопічного дослідження, а промивання та зрошення шлунку мінеральною водою - після детального дослідження стану серцево-судинної системи.

Широко використовуються мінеральні води також для інгаляцій, особливо при хронічних інфекційно-алергічних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, а також для спеціальних зрошень при гінекологічних захворюваннях.

На курорті використовуються і такі природні лікувальні чинники, як торф'яна грязь та озокерит.

Торфяну грязь для лікування видобувають в околицях Моршина та сусіднього села Оболоня (Долинський р-н, Івано-Франківської області). По фізичних та хімічних властивостях грязі є високомінералізованою лікувальною сировиною високої якості, які мають великий лікувальний ефект. Торфяна грязь застосовується для електрогрязевих процедур, вагінальних та ректальних тампонів.

Озокерит з травня 1973 р. став основним видом теплових процедур у лікувальній практиці курорту. Використовується тільки медичний озокерит, який отримується шляхом видобування з відходів нафтодобувної промисловості, а також з жильного воску, який добувається в озокеритних шахтах. Озокерит володіє максимальною теплоємкістю, мінімальною теплопровідністю з найбільшою теплоутримуючою властивістю порівняно з іншими теплоносіями. Він також здійснює хімічний (в ньому містяться мінеральні масла та смоли) та сильний біологічний вплив, що викликає помітні зміни в організмі, особливо в судинній та нервово-гуморальній системах, підсилює крово- та лімфообіг, змінює водний та білковий обмін.

Дія озокериту відрізняється від дії інших теплоносіїв тим, що при охолодженні об'єм озокеритних аплікацій зменшується (в середньому на 15%), створюючи компресійний вплив на судинну систему шкіри, що змінює її трофіку та обмінні процеси. Для аплікації озокерит нагрівається до 45-60°. Процедури призначаються через день. Тривалість 30-60 хвилин.

Озокеритотерапія призначається при виразкових хворобах шлунку та дванадцятипалої кишки (поза стадією загострення), хронічних гастритах, захворюваннях печінки та жовчних шляхів, кишечника, деяких захворюваннях нирок та сечовивідних шляхів, запальних, гінекологічних хворобах, захворюваннях периферійної нервової системи та органів опори та руху.

Важливим природним фактором курорту є клімат з його особливостями, які визначаються географічним розташуванням Моршина, характером навколишної рослинності, ландшафту, іонізацією та вмістом кисню в повітрі та ін.

По багаторічних метереологічних даних, клімат Моршина помірно континентальний, вологий. Середньорічна температура (+7, 6°), така ж, як і на курортах Кавказьких мінеральних вод. Середньорічна сума опадів, які випадають в Моршині та його околицях, складає 759-820 мм, незначно перевищуючи суму опадів на цих же курортах. Найбільша кількість опадів випадає в кінці весни та літом, особливо в червні і липні, найменше - зимою.

Для Моршина характерна висока вологість повітря: зимою - 73-81%, літом - 83%. Самі вологі місяці - серпень-листопад, сухі - квітень-травень. Помітно висока вологість відзначається зранку та увечері, вдень вона наближається до оптимальної, тому нерідко, не дивлячись на високу температуру повітря, зранку та ввечері він здається прохолодним. Найбільш жаркі місяці - липень, серпень. Середньомісячна температура липня +18,5°С, серпня +18°С. Самий холодний місяць - січень -4°С. Весняні місяці порівняно теплі. Осінь - не холодна.

Атмосферний тиск в Моршині дещо знижений (731,3 мм рт.ст.) і на протязі року коливається в межах 725 - 742 мм рт.ст. В році туманних днів - не більше 20-25, стільки ж приблизно грозових, хмарних - в середньому 99, ясних та сонячних - близько 98. Максимальна хмарність спостерігається в листопаді, мінімальна - в липні-вересні.

Таким чином, кліматичні умови курорту дозволяють на протязі року добре використовувати природні чинники, що доповнить загальний комплекс лікувальних заходів.

В Моршині, як і на інших курортах країни, комплексне санаторно-курортне лікування складається з санаторного режиму, лікувального харчування та лікувальної фізкультури.

Санаторний режим, призначений хворому, повинен мати особливо індивідуальний характер, сприяти найкращому впливу на нього курортних чинників, враховуючи суворий розпорядок сну, руху, харчування, прийому процедур.

В залежності від загального стану хворого індивідуальний режим може бути щадним та тренуючим. В санаторіях застосовується, головним чином, тренуючий режим, який розрахований на більш повне використання лікувального комплексу з включенням в нього кліматичних та інших лікувальних чинників курорту. Щадний режим, як правило, призначається хворим, які прибувають на лікування в стадії нестійкої ремісії захворювання, при наявності інших захворювань (серцево-судинної системи або інших органів), які перешкоджають застосуванню активної курортної терапії, а також під час виникнення небажаної реакції на ту, чи іншу процедуру. В таких випадках, поряд зі збільшенням спокою та сну, лікар виключає з курсу лікування або обмежує активну бальнеотерапію (ванни, душі, озокеритолікування), призначає більш сувору дієту, обмежує кількість та зменшує мінералізацію води для внутрішнього прийому. При покращенні здоров'я та відновленні сил, хворий може бути знову переведений на тренуючий режим.

Лікувальне харчування - невід'ємний компонент терапії захворювань органів травлення. В санаторіях, особливо гастроентерологічного профілю, харчування - метод лікування. їжу необхідно приймати в суворо визначені внутрішнім розпорядком оздоровниці години, дотримуючись часу прийому мінеральної води. Не можна поспішати при вживанні їжі, переїдати. В умовах курортного лікування хворий повинен засвоїти основні принципи дієтотерапії для того, щоб користуватися ними в домашніх умовах.

Фізкультура в лікувальній практиці займає важливе місце. Фізичні вправи благодійно впливають на уражені хворобою органи та системи, тренуючи і відновлюючи їх функції, сприяють найскорішому виліковуванню. Лікувальна та гігієнічна гімнастика, легкі спортивні ігри, прогулянки корисні і показані людям будь-якого віку.

Теренкур - дозована лікувальна ходьба - користується великою популярністю у пацієнтів. Доріжки маршруту знаходяться у західній частині курорту (за санаторієм "Мармуровий палац"). Теренкур підвищує тонус організму, зміцнює м'яз серця та дихальну мускулатуру, покращує функції легенів та кровообігу, органів травлення та системи виділення, сприяє насиченню органів та тканин киснем. Займатись лікувальною ходою необхідно зранку до сніданку після прийому мінеральної води, а також вдень після відпочинку, перед вечерею. Корисно ходити з визначеною швидкістю. Орієнтовні темпи ходьби: повільний - 50-70 кроків за хвилину, середній - 70-90, швидкий 90-100.

В окремих випадках санаторно-куротне лікування доповнюється фізіотерапевтичними процедурами, медикаментозними препаратами та вітамінами, проте рішення про це приймає лікуючий лікар.

Медична та економічна ефективність, тривалість та стійкість результатів санаторно-курортного лікування в значній мірі залежать від-правильного медичного відбору та направлення хворих на курорти. В свій час рахувалось, що санаторно-курортне лікування необхідно лише тільки при хронічних хворобах з метою профілактики їх подальшого розвитку. Наукові дослідження та практика показали, що курортні методи лікування можна застосовувати не тільки при хронічних стадіях захворювань, але й в ранні строки після закінчення гострого процесу захворювання, що запобігає розвитку його хронізації, скорочує тривалість тимчасової непрацездатності, сприяє реабілітації хворого.

Клінічні спостереження з використанням сучасних методів діагностики показали, що на курорті Моршин з успіхом можливо лікувати:

  • хвороби стравоходу (рефлюкс-езофагит больовий, диспепсичний, дисфагічний та змішеної форми, легкої та середньої ступені важкості, поза фазою загострення);
  • хвороби шлунку (хронічний гастрит із секреторною недостатністю, а також із збереженою та підвищеною секрецією, поза фазою загострення, гастродуоденіт з порушенням секреторної та моторної функції шлунку);
  • функціональні розлади шлунку з порушенням секреції, рухової активності;
  • виразку шлунку, дванадцятипалої кишки (в стадії ремісії, неповної ремісії або затухаючого загострення, без рухової недостатності шлунку, нахилу до кровотеч, пенетрації та підозри на можливість злоякісного переродження);
  • хвороби оперованого шлунку (з приводу виразки шлунку та дванадцятипалої кишки) при наявності демпінг- та гіпоглікемічного синдрому легкої та середньої ступені, астенічного синдрому, панкреатиту, гепатиту, холецистіту, ентероколіту, коліту в ранні строки після операції, при зміцненому післяопераційному рубці та задовільному загальному стані);
  • хвороби кишечника (хронічні коліти та ентероколіти різної етіології, легкої та середньої ступені, крім стенозуючих, туберкульозних, виразкових, бактеріальних та паразитарних форм, поза фазою загострення);
  • фукціональні розлади шлунку (дискінезії кишечника з явищами кишечного стазу або діареєю поза фазою загострення);
  • хвороби печінки (залишкові форми вірусного гепатиту після закінчення періоду жовтяниці, в неактивній фазі або у фазі затухання активності, хронічні гепатити різної етіології, залишкові форми після токсико-хімічних уражень печінки в неактивній фазі, при незначних відхиленнях функціональних проб печінки, при загальному задовільному стані);
  • хвороби жовчних шляхів (холецистіт, холангіт різної етіології, без схильності до частих загострень, без жовтяниці та при нормальній ШОЕ);
  • функціональні захворювання жовчних шляхів та жовчного міхура (дискінезії жовчних шляхів та жовчного міхура, спазм сфінктера Одді);
  • жовчно-кам'яну хворобу (холецистіт калькульозний за винятком форм ускладнених інфекцією та частими загостреннями, а також після хірургічного втручання на жовчних шляхах в ранні строки після операції, при зміцненому післяопераційному рубці та задовільному загальному стані);
  • панкреатит хронічний рецедивуючий (крім туберкульозного) без схильності до частих загострень (латентна форма), черевні спайки (спайки, які виникли після операції або запалення в черевній порожнині), а також спайкові тяжі по ходу кишечника, які не викликають часткової непрохідності;
  • перігастрити, перідуоденіти, перігепатити, періхолецистіти, які розвинулись на грунті хронічних запалень нетуберкульозного походження, після операцій та травм черевної порожнини, крім форм, ускладнених гнійними процесами, та форм у фазі загострення запального характеру.

Протипоказання, які виключають направлення хворих із захворюваннями органів травлення на курорт Моршин є:

  • рубцеве звуження стравоходу, кишок з порушенням прохідності, структура загальної жовчевої протоки та протоки жовчного міхура;
  • виразка шлунку та дванадцятипалої кишки у фазі загострення, а також виразка ускладнена субкомпенсованим стенозом, повторними кровотечами, які мали місце за останні 8-10 місяців, пенетрацією виразки;
  • гастрити регідні, антральні, а також поліпи шлунку, хвороба Менетріє (гіпертрофічний гастрит);
  • ускладнення після операції на шлунку (наявність післяопераційного рубця, що не загоюється, нориці, синдром приводної петлі), демпінг - та гіпоглікемічний синдром у важкій ступені, атонія культі шлунку;
  • енетероколіт з вираженим порушенням травлення, виснаження;
  • хронічна дизентерія, неспецифічні виразкові коліти, хронічний коліт з численним виразковим або ерозійним процесами в прямій та сигмовидній кишці, виявленими при ректоскопії, а також кровоточивий геморой, поліпоз кишківника;
  • часті та важкі приступи жовчно-кам'яної хвороби з проявами активної інфекції (підвищення температури, нейтрофільоз тощо);
  • затяжна форма вірусного гепатиту в активній фазі;
  • цирози печінки;
  • усі форми жовтяниці.

В Моршин щороку прибуває на лікування більш ніж 20 тисяч чоловік. Вчасно випита склянка цілющої води та прийнятий курс процедур, чуйне та турботливе відношення медичного персоналу багатьом з них повертає віру у виздоровлення, благотворно відбивається на їх самопочутті та працездатності.

І в завершення декілька корисних порад.

За традиціями, що склались, всі ті, що лікуються в Моршинських оздоровницях, по закінченні терміну лікування стараються придбати моршинську натуральну ропу джерела №1 або свердловини №6 для повторення питного курсу лікування в позакурортних (домашніх) умовах. З цього приводу запам'ятайте наведені нижче кваліфіковані рекомендації. По-перше, внутрішній прийом Моршинської мінеральної води, як і інших лікувальних пляшкових вод ("Боржомі", "Нарзан", "Миргородська", "Поляна квасова", "Лужанська" та інші) рекомендується приймати не частіше двох раз у рік, тобто, через шість місяців після повернення з курорту. По-друге, тривалість курсу внутрішнього прийому мінеральної води не повинна перевищувати 30 днів (при неможливості трьохразового прийому допускається двохразовий: зранку та ввечері, за встановлений лікарем курорту час до прийому їжі). У випадках прийому в домашніх умовах з лікувальною метою пляшкових мінеральних вод, насичених в якості консерванта вуглекислотою, остання перед вживанням води повинна видалятись шляхом відкриття пляшки та випуску газу. Це особливо важливо для хворих з високою кислотністю шлункового вмісту, а також на виразкову хворобу шлунку та дванадцятипалої кишки.

І, останнє, для того, щоб придбати моршинську натуральну ропу джерела №1 та свердловини №6 необхідно це робити тільки в аптечних закладах та спеціалізованих кіосках курорту та міста Моршин, які мають спеціальний дозвіл на її продажу (ліцензію).


Варивода І.М., Черкес С.О. Моршин: путівник

З глибини віків

Ріки, ліси, багаті дичиною, ягодами, грибами, затишні галявини та захищені від вітрів схили - все те, що необхідно для проживання людей є на Прикарпатті. Мабуть, далекі нащадки моршинців належним чином оцінили ці зручності.

Археологічні відкриття свідчать, що територія, де розташований тепер курорт, була заселена ще в кінці кам'яного віку, тобто біля 10-6 тисяч років тому.

Перші письмові згадки про населений пункт знаходимо у судових книгах від 2 січня 1482 р., де вказано, що Моршином та навколишніми селами володів український шляхтич Юхно (Юрій) Нагваздан. На той час прикарпатські землі входили до складу Польського королівства.

Відомо, що ще у XV ст. мешканці Моршина звернули увагу на незвичайні властивості місцевих природніх джерел. Однак освоювалися дари природи повільно.

До глибини століть сягає промисел прикарпатських селян, які для особистого користування та продажі із самовиливних джерел мінеральної води ( ропи ) випарювали кухонну сіль в металевих котлах, що знаходились в солеварні.

Такі виробництва називали жупою, або банею, тому ліс у південно-східних околицях Моршина, де розташовувались солеварні, отримав назву Баня, а селище між Лисовичами та Моршином - Баня Лисовицька.

У 1538 р. власники Моршина шляхтичі Бранецькі, зацікавившись селянським промислом, домоглися від королівської канцелярії дозволу на відкриття соляних шахт. Було викопано п'ять шахтних колодязів для видобування ропи. Але розрахунки Бранецьких розбагатіти не виправдалися, сіль виявилася гіркою, непридатною для вживання у їжу. Джерела та шахти були закинуті. Невдачливі підприємці не підозрювали, від чого вони відмовились. Тоді вони ще не знали, що гіркий присмак солі дає мірабіліт (сірчано-натрієва сіль), який ще не був відкритий. Німецький лікар І.Р.Глаубер здобув його хімічним шляхом 120 років після того. Ще пізніше складові славнозвісної глауберової солі були підтверджені в мінеральній воді моршинських джерел.

Навдача Бранецьких не вплинула на селянський промисел. Він не згас, хоча і не став достатньою мінеральною базою для розвитку Моршина, який залишався убогим поселенням. Так, у 1692 р. в ньому нараховувалося всього 12 дворів. Напевно, село не було цінним для своїх господарів. Вони його продавали один одному. В архівних документах збереглися відомості, які свідчать про убогий стан місцевих селян (у 1820 р., наприклад, в селі нараховувалося 48 дворів, 12 сімей не мали житла). Після скасування кріпацьких повинностей у 1848 р. в Моршині нараховувалося 250 мешканців, млин, корчма. Школи не було.

У 1875 році через Моршин та навколишні села була прокладена залізнична лінія Стрий-Станіслав (тепер Івано-Франківськ), а у самому Моршині в урочищі Вигодівка побудована залізнична станція. Це пожвавило економічне життя. У заможних городян королівства з'явився підвищений інтерес до красивих куточків природи на Прикарпатті.

Черговий власник Моршина, заповзятливий купець Боніфацій Штіллер, вирішив на цьому заробити. У газетах, які видавалися у великих містах Галіції, Штіллер давав оголошення про відкриття у Моршині кліматичного курорту для лікування хворих туберкульозом легенів. Лікарі В.Пясецький та С.Дзіковський, запрошені власником, почали створювати заклад для клімато- та водолікування по зразку вже діючих лікувальниць, які на той час були вже модними і приносили

немалі прибутки господарям. Відкриття такого закладу в Моршині, як і курортного сезону взагалі, планувалося на другу половину червня 1877 р., але відбулося лише у травні 1878 р. після того, як С.Дзіковський доповів про можливість організації курорту на засідані "Бальнеологічної комісії" у Кракові.

Деякі упередження офіційних осіб до задумів Штіллера кінцево розвіялися після відвідування Моршина лікарем Лютостанським з інспекторською перевіркою. Він дав позитивний висновок про можливості курорту, відзначив, що там є приміщення на 12 ванн, три житлових будинки для приїжджих, дерев'яний водопровід. Інспектор звернув увагу на три джерела з гірко-соленою водою.

Таким чином, 1878 рік став роком першого офіційного лікувального сезону в Моршині з відкриттям "Закладу для лікування грудних захворювань". Варто уваги, що з цього часу мінеральні води моршинських джерел стають об'єктом досліджень вчених-хіміків та медиків, до них проявляється все більший і більший практичний інтерес.

У 1879 р. очищені і упорядковані два шахтні колодязі, названі іменами власників курорту - Штіллера та його дружини, - джерела "Боніфацій" та "Магдаліна" (тепер джерела №1 та №2). Тоді ж було виявлено ще одне джерело, яке давало слабомінералізовану воду (тепер джерело №4), а в околицях Моршина - торфяна грязь ("боровина").

Перший хімічний аналіз мінеральної води (розсолу, ропи) джерела №1 опубліковано проф. Львівського університету В.Радзішевським у 1881р.

В сезоні 1880 р. воду мінеральних джерел почали використовувати для мінеральних ванн, а торфяну грязь - для грязевих ванн та аплікацій. Моршин став бальнеогрязевим курортом. З ропи шляхом виморожування, почали видобувати лікувальну гірку (глауберову) сіль, яка надходила в продаж. Крім того, продавалася брикетована торфяна грязь - "Моршинска мурашина боровина". У 1880-1881 р. були зроблені перші спроби внутрішнього вживання вод джерела "Боніфіцій", які без сумніву виявилися успішними, бо з 1883 р. вода цього джерела продавалася у пляшках.

У 1881 р. Б.Штіллер важко захворів і право власності на курот заповідає товариству галицьких лікарів з умовою, що прибутки будуть використані для надання допомоги удовам та дітям-сиротам лікарів. Товариство не дуже турбувалося про розширення його бази. Воно віддавало в оренду не тільки землю та ліс, а й курортні заклади, право на виробництво гіркої солі. Але, не дивлячись на це, курорт користувався популярністю. Про нього знали не тільки в Австро-Угорщині, а й за її межами. В рекламних проспектах на початку XX ст. Моршин порівнювали з популярними європейськими курортами, називали його "Галицьким Спа" та "Галицьким Карлсбадом".

Про лікувальні властивості моршинської води та солі писав в ті роки російський дослідник Б.М.Шапіров, порівнюючи їх з водами відомих тоді німецьких, угорських та чехословацьких курортів.

Видатний український письменник, який відвідав літом 1900 р. з науково-дослідницькою метою декілька сіл Стрийського району, революціонер-демократ Іван Франко писав про "купальний заклад Моршина", про зустрічі з місцевими селянами.

Не отримуючи від курорту бажаних прибутків, правління товариства галицьких лікарів вирішило продати Моршин, але перешкодила цьому перша світова війна.

У 1915 р. околиці Моршина стали ареною воєнних подій, в результаті чого курорт прийшов у повний занепад. Збанкрутіле товариство галицьких лікарів вимушене було після війни здати його в оренду акціонерному товариству "Курорти польські". Відчуваючи велику здобич, сюди приїхали десятки підприємців та комерсантів.

Одержуючи прибуток, вони вивозили гірку сіль, брикети боровини, навіть мінеральну воду у США, Англію, Італію, Румунію та інші країни, спекулювали земельними ділянками. Для заможних людей стало престижним побудувати дачу або віллу в Моршині та його околицях. Таких котеджів з претензійними назвами "Вавель", "Оріон", "Італія", "Патрія", "Біле подвір'я", "Європа" з'явилося тоді дуже багато. У 30-ті роки були побудовані водо- та грязелікарня, інгаляторій, "курортний дім" (тепер санаторій "Мармуровий палац"). Житлові будинки, лікувальні заклади та навіть мінеральні джерела являлися власністю окремих приватних осіб.

Корінні мешканці Моршина не користувалися послугами курорту, вони не мали права навіть використовувати ропу з метою лікування.

Споконвічно місцеве українське населення відчувало на собі соціальний та національний гніт. Сьогоднішньому мешканцю Моршина, як і його гостям, важко навіть уявити, що багатства і блага рідної землі були зовсім недоступні тогочасному моршинцю в часи панування на Західноукраїнських землях буржуазно-поміщицької Польщі, а ще раніше - монархічної Австро-Венгрії. Але іноземним завойовникам не вдалося придушити його волелюбний дух. Ніколи не згасало полум'я народного гніву. Завжди пам'ятали моршинці своїх захисників - відважних опришків на чолі з народним героєм Олексою Довбушем.

Більше восьми років у 30-40 роках XVIII ст. на території Західної України, Закарпатті та на Буковині діяли опришки.

Недалеко від Моршина в селі Бубнище серед диких скель був один з таборів Довбуша. Ці скелі називаються Довбушевими. Зараз вони оголошені заповідними як пам'ятник природи та історії. Перекази про народного героя передаються з покоління до покоління.

Бурхливий на той час розвиток у 30-роки XX століття курорту разом з інженерною інфраструктурою, благоустроєм було перервано ще раз у 1941 році початком другої світової війни та окупацією Галицьких курортів фашистською Німеччиною. Більше трьох років грабували Моршин гітлерівські загарбники. Вони пограбували цінне медичне обладнання оздоровниці, розстріляли біля семидесяти мирних мешканців, десятки людей були відправлені на каторжні роботи у Німеччину. Відступаючи, фашисти підірвали електростанцію, водогрязелікарню, знищили більше половини санаторіїв та житлових приміщень.

І знову, після 4 серпня 1944 р. - дня звільнення Моршина від німецько-фашистських загарбників, розпочинається напружена робота по відновленню всього, що було зруйновано війною. За короткий термін були відновлені вокзал, електростанція, інші заклади, відкрилась школа та бібліотека. Розпочалося планомірне відродження курорту: відбудовувалися санаторні корпуси, ремонтувалося та відновлювалося складне водопровідне господарство, відроджувалася робота джерел мінеральних вод. В цій великій та складній праці велику допомогу прикарпатській оздоровниці надавали промислові підприємства та організації України та всіх, на той час, республік колишнього Союзу РСР. На адресу курорту поступала діагностична та лікувальна апаратура, будівельні матеріали і обладнання. По скеруванню союзного та республіканського міністерств на курорті стали працювати кваліфіковані спеціалісти - лікарі, інженери. Для надання консультативної допомоги відряджалися наукові співробітники Українського науково-дослідного інституту курортології та інституту геології АН Української РСР. Вчені та медики почали вивчати природні лікувальні фактори, упроваджувати нові методи діагностики та лікування, науково обгрунтовані та перевірені на великому досвіді провідних російських та українських курортів.

На початку 50-тих років на Моршинському курорті було дев'ять санаторіїв. В цей час його оздоровниці могли прийняти на лікування до 15 тисяч чоловік на рік. Лікувальну роботу очолювало Моршинське курортне управління Мінздрава Української РСР. Наукова рада при курортному управлінні керувала науковою діяльністю лікарів.

У 1956-1960 роках курорт Моршин підпорядковувався Трускавецькому територіальному управлінню курортами, санаторіями та будинками відпочинку Міністерства охорони здоров'я Української РСР. На цей час деякі невеликі оздоровниці були об'єднані, в результаті цього з'явилося шість санаторіїв. Всі вони могли прийняти майже дві тисячі чоловік одночасно.

Важлива подія у житті оздоровниць України відбулася у травні 1960 р., коли санаторії та будинки відпочинку перейшли у відання та під керівництво профспілок. На Моршинському курорті зразу розпочалося переоснащення спальних та лікувально-діагностичних корпусів, були накреслені перспективні плани подальшого розвитку інженерно-технологічних служб, відпрацьовувалися нові проекти

водогрязеозокеритолікарні, курортної поліклініки, їдальні лікувального харчування, житлових будинків, спальних корпусів, загальнокурортного Палацу культури, бювету мінеральних вод та інших об'єктів соціально-культурного призначення. Великі асигнування профспілки виділяли на подальший благоустрій території, на вирішення питань водо-, електро- та газопостачання. Здійсненням цих планів з вересня 1965 р. по грудень 1991 р. займалася Прикарпатська територіальна рада по управлінню курортами профспілок а з січня 2000 року - правонаступник терради - Прикарпатське дочірнє підприємство ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", в складі якого, крім курорту Моршин, знаходяться санаторій "Великий Любінь", "Немирів", "Розділ" та "Львів" Львівської області, а також лікувально-оздоровчі заклади в Івано-Франківській області ( санаторії "Черче" і "Водоспад").

Зусилля курортної ради впродовж майже 26 років були направлені на об'єднання існуючих і створення нових загально-курортних лікувально-діагностичних служб у Моршині. Наприклад, при курортній поліклініці були відкриті загальнокурортні біохімічна та бактеріологічна лабораторії, стоматологічне відділення, кабінети функціональної діагностики серцево-судинної системи та лікувальної фізкультури. При санаторії "Мармуровий палац" у 1966 році відкривається експериментальна лабораторія, працівники якої вивчають механізм дії мінеральних вод на організм тварин у нормі та при експериментальній патології шлунку.

При санаторії "Дністер"у 1974 році почала працювати загально-курортна лабораторія радіоізотопної діагностики захворювань печінки, нирок, щитовидної залози, у 1975 році - кабінет реографії, у 1977 р. - кабінет функціональної діагностики захворювань органів травлення, лабораторія імунологічних методів дослідження та вітамінології, рентгеноендоскопічне відділення, у 1986 р. - кабінет ультразвукової діагностики з використанням апарату АЛОК ЛТД-260.

У 70-80-тих роках розгорнулося інтенсивне будівництво багатьох курортних об'єктів. В Моршині побудовані та введені в експлуатацію пансіонат "Озерний" на 260 місць, їдальня лікувального харчування "Здоров'я" на 800, кінотеатр на 450, Палац культури з кіно-концертним залом на 700 місць, загальнокурортна бібліотека, танцювальний зал, сучасна унікальна споруда бювету мінеральних вод на 6 тисяч чоловік одночасного відвідування. Серед важливих об'єктів - санаторний комплекс "Пролісок" для батьків з дітьми, (грудень 1979 р.) та санаторій "Лаванда" (березень 1989 р.).

Кількість місць в санаторно-курортних закладах під кінець 1986 року збільшилася майже на 2 тисячі і загальна цифра кількості ліжок в оздоровницях курорту склала понад 4 тисячі.

Тільки за 1976-1980 роки працівники курорту отримали майже 400 квартир, був побудований дитячий дошкільний заклад на 280 місць.

За двадцять років на будівництво та розвиток курорту було виділено майже 40 мільйонів карбованців, а за 1981-1985 роки - освоєно понад 10 мільйонів карбованців.

В числі новозбудованих закладів - загальнокурортна бальнеогрязеозокеритолікарня, у ванному, озокеритному та електрогрязевому відділеннях якої використовуються сучасні засоби механізації та автоматизації виробничих та лікувальних процесів, які полегшують працю персоналу.

Прикрасила курорт велична споруда залізничного вокзалу. У 1984 році розпочала працювати їдальня лікувального харчування на 1000 місць для хворих курортної поліклініки. Багато уваги приділяється вирішенню соціальних проблем, серед яких на першому місці - забезпечення житлом працівників курорту. Новими багатоквартирними будинками забудовуються нові мікрорайони. 530 сімей було забезпечено житлом. У 1986 році був зданий в експлуатацію гуртожиток на 232 місця, універсам.

Темпи розширення курорту не знижуються. У 1985 році було розпочато будівництво першої черги готельного комплексу для хворих курортної поліклініки на 400 ліжок (тепер санаторій "Лаванда"), у перспективних планах - будівництво нової курортної поліклініки на 3000 хворих одночасного обслуговування, в тому числі відділення для батьків з дітьми на 500 чоловік, клубу-їдальні на 1000 місць для санаторію "Світанок", лікувально-плавального басейну з загальнокурортними кабінетами масажу, другої черги готельного комплексу на 800 місць для хворих, які приїжджають по курсівках та інші об'єкти соціально-культурного призначення. В кінці 80-х років було передбачено будівництво дитячого санаторію на 360 ліжок Міністерства охорони здоров'я України.

Для інтенсивного розвитку курорту виникла потреба в проведенні ґрунтовного дослідження запасів мінеральних вод та лікувальних грязей, а також пошук нових родовищ. Великий внесок у вивчення гідромінеральної бази курорту у першу повоєнні та в 50-ті роки зробили співробітники спеціально створеної лабораторії, якою керував доктор хімічних наук Ф.П. Горбенко. Біологічний, фізико-хімічний, бактеріологічний та експериментальний відділи лабораторії разом з хімічним відділенням Українського НДІ курортології досліджували склад, фізичні властивості, умови походження та формування мінеральних джерел та лікувальної грязі.

Був установлений гідрохімічний режим джерел, визначені умови експлуатації, а також розроблені нові науково-обгрунтовані рекомендації по виготовленню різних розведень лікувальних вод з ропи джерела №1, які не втратили своєї актуальності. Клінічне відділення і лікарі практики курорту (С.Ю. Пилькевич, Л.Н. Лесик, Я.Г. Гладштейн, Г.К. Бутвін, С.Ф. Кубишин, Л.А. Пиріг, П.Й. Величковський та ін.) під керівництвом Одеського НДІ курортології та вчених Івано-Франківського та Львівського медичних інститутів (професорів Я.В.Боріна, Н.П.Кравця, П.Ф. Попелюка) займалися вивченням впливу на організм людини моршинських мінеральних вод та лікувальних грязей.

У 60-ті роки на курорті широко вивчалася лікувальна дія різних розведень мінеральної води джерела №1 в комплексі курортної терапії захворювань органів травлення. Використовуючи сучасні методи досліджень, результати клінічних та експериментальних спостережень, вчені та лікарі удосконалювали методику лікування, уточнювали показання та протипоказання для лікування в Моршині. На основі цих результатів були внесені корективи у визначення оптимальних термінів скерування на санаторно-курортне лікування хворих, які перенесли операції на шлунку, а також після перенесеного вірусного гепатиту (хвороби Боткіна). Треба відзначити великий внесок у вирішення цих питань вчених Івано-Франківського медичного інституту професорів Вакалюка П.М., Денисюка В.Г., Нейка Є.М., Середюка Н.Н., кандидатів медичних наук Вариводи І.М., Кирилюка М.О, лікарів Костирка М.В., Родіна А.В. та інших.

Починаючи з 1966 р. Моршинська геолого-розвідувальна партія проводить пошуки нових родовищ мінеральних вод. Так, у 1968 р. було виявлено новий тип мінеральної води (свердловина №6) - сульфато-хлоридної натрієво-магнієво-калієвої, який відрізнявся від мінеральної води джерела №1 невеликим вмістом хлоридів натрію та підвищеним вмістом калію. Експериментально-клінічне дослідження цієї води

дозволило розробити показання та методику її застосування при хронічних захворюваннях жовчних шляхів.

У клінічне обгрунтування застосування мінеральної води свердловини №6 особливий внесок зробили кандидат медичних наук, доцент Івано-Франківського медичного інституту Варивода О.І., кандидат мед наук, заслужений лікар України Стороженко М.О. та професор Середюк Н.М. Вони довели високу терапевтичну ефективність застосування цієї води при хронічних захворюваннях жовчних шляхів та печінки.

З року в рік росте популярність моршинського курорту. Якщо на початку 60-х років на курорт кожен рік приїжджало 35-40 тисяч чоловік, то в кінці 80-тих років оздоровниці та лікувальні заклади Моршина приймають у два рази більше пацієнтів.

Але, в результаті економічних, соціальних та інших проблем в країні у 90-ті роки, особливо останні три роки (1997-1999 рр.) значно зменшилося поступлення хворих в санаторії всеукраїнської оздоровниці. За 1998 рік в Моршинських оздоровницях оздоровилося більше 25 тисяч чоловік проти 45 тисяч у 1995 році.

На моршинському курорті на теперішній час функціонує десять санаторіїв, вісім з яких профспілкові, два - відомчі. Всі вони спеціалізовані на лікування хворих з захворюваннями органів травлення та обміну речовин. Познайомимося з цими оздоровницями.

В північній частині курорту розташовані три санаторії: "Дністер", "Черемош", "Перлина Прикарпаття". Вони стали самостійними оздоровницями з січня 1985 року після реорганізації санаторію "Дністер" у зв'язку з початком реконструкції та благоустроєм спальних корпусів.

Тепер санаторій "Дністер" - базова оздоровниця, яка має 501 місце, клінічну лабораторію, загальнокурортний рентгеноендоскопічний центр, біохімічну та імунологічну лабораторії, спеціальні маніпуляційні, кабінети психотерапії, масажу, дуоденального зондування, ентеральної оксигенотерапії, фізіотерапії та ультразвукової діагностики. При стоматологічному відділенні є загально-курортний кабінет хірургічної стоматології.

Санаторій "Черемош" - на 401 місце. Хворі розміщаються у затишних спальних корпусах, в кімнатах на одного або дві людини, є номери "люкс". Санаторій має фізіотерапевтичне відділення, кабінети ультразвукової діагностики, стоматологічний, електрокардіографії, фітотерапії, масажу, маніпуляційний. Лікувальне харчування хворим надається в дієтїдальні санаторію "Перлина Прикарпаття".

Санаторій "Перлина Прикарпаття" на 236 круглорічних ліжок, після завершення реконструкції буде мати 400 ліжко-місць. Спальні кімнати на одного та двох чоловік, є номери "люкс", кабельне телебачення. До послуг хворих власна клініко-діагностична лабораторія з кабінетом дуоденального зондування та забору шлункового соку, кабінети електросвітлолікування, ентеральної оксигенотерапії (вітамінно-кисневі суміші), електрокардіографії, ендоскопії, психотерапії, масажу, стоматологічний та маніпуляційний. Водні, теплові та кишечні процедури хворим надаються в загальнокурортній бальнеогрязеозокеритолікарні. При санаторії знаходиться їдальня лікувального харчування на 1200 місць, в якій обслуговуються хворі санаторіїв "Перлина Прикарпаття" та "Черемош".

В східній частині курорту на центральній вулиці міста розташований новий з сучасним красивим архітектурним фасадом санаторій "Лаванд а" на 380 ліжок. Ця оздоровниця була

створена на базі першої черги готельного комплексу на 400 місць і прийняла перших хворих 01 березня 1989 року. Раціональне використання готельних, ресторанних та побутових приміщень дозволило створити одну з кращих оздоровниць курорту, в якій є спальні номери на одну та дві людини, номери "люкс". До послуг хворих клініко-діагностична лабораторія, кабінети рентгенологічний, рефлексотерапії та РН-метрії, ультразвукової діагностики, рефлексотерапії, фітотерапії, стоматологічний, мікроклізм, лікувальної фізкультури. Лікувальне харчування надається хворим в дієтїдальні санаторія, яка розрахована на 600 посадочних місць та з'єднаної зі спальним корпусом теплим переходом.

Одна з найстаріших оздоровниць курорту - санаторій "Світанок" на 411 місць. Він розташований на південь від загальнокурортного бювету мінеральних вод у лісопарковій зоні. Має свою клінічну лабораторію, ренгенкабінет, кабінети ультразвукової діагностики, масажу, дуоденального зондування, ентеральної оксигенотерапії, стоматологічний, маніпуляційний, психотерапії та лікувальної фізкультури, їдальню лікувального харчування.

В центрі курортного парку поряд з загальнокурортною бальнеогрязеозокеритолікарнею розташований санаторій "Мармуровий палац" на 180 місць. В північній стороні знаходяться спальні корпуси та їдальня санаторія "Перлина Прикарпаття", а з південно-західної - лісопаркова зона з загальнокурортним лікувальним теренкуром. Санаторій має необхідні діагностичні та лікувальні кабінети, свою їдальню, водоозокеритолікарню, бювет мінеральних вод.

В південній частині курорту в чудовій лісопарковій зоні знаходиться санаторій "Пролісок" на 500 місць, який розрахований

для лікування дітей, які приїздять на курорт разом з батьками. Перед головним корпусом встановлена скульптурна композиція "Материнство" (автор - народний художник України Я.І.Чайка). Оздоровниця представляє собою семиповерховий спальний корпус, з затишними спальними кімнатами, які розраховані на 2-х чоловік та загальним корпусом, до якого входить їдальня на 500 місць, лікувально-діагностичне відділення та інші допоміжні служби. В санаторії є клінічна лабораторія, кабінети ультразвукової діагностики та ендоскопії, рентгенівський та стоматологічної допомоги, ентеральної оксигенотерапії, фізіотерапії, масажу, лікувальної фізкультури, функціональної діагностики серцево-судинної системи, спеціальними маніпуляційними кабінетами, своїм бюветом мінеральних вод. Для дітей молодшої групи є невелике ванне відділення та озокеритотерапії. До послуг маленьких дітей добре обладнані ігрові та спортивні майданчики, ігрові та учбові кімнати, філіал загальнокурортної бібліотеки, кінозал. Для учнів молодших та середніх класів організовані круглорічні консультації по основних предметах шкільної програми. Досвід роботи цього санаторія показує, що спільне перебування на лікуванні дітей з батьками покращує догляд за дітьми (що дуже важливо), дозволяє розпочати лікування з дошкільного (чотирирічного) віку.

В центрі курорту знаходиться Моршинський центральний військовий санаторій Міністерства оборони України. З північної сторони до нього прилягають загальнокурортна бальнеозокеритогрязелікарня та бювет мінеральних вод, з південно-східної - санаторій "Світанок". Ця оздоровниця має всі необхідні лікувально-діагностичні кабінети для організації на сучасному рівні діагностики та лікування хворих гастроентерологічного профілю.

З розпадом Союзу РСР і змінами умов утримання та використання курортної системи України, яка розрахована на прийом на лікування громадян всього Союзу., зникла необхідність в країні курортних поліклінік. Велика ліжкова мережа санаторіїв взяла на себе обслуговування людей, які потребують курортного лікування. Колишня Моршинська курортна поліклініка, яка раніше була розрахована на 3000 хворих одночасного перебування з сезонним пансіонатом "Озерний" з 01 березня 1995 року була реорганізована в санаторій "Троянд а" на 570 ліжок , з них 240 круглорічних та 330 сезонних (з травня по жовтень). Спальні корпуси, за винятком пансіонату "О з є р н и й" розташовані практично в центрі курорту, вигоди загальні на поверсі, палати на 2-4 людини.

Сезонний пансіонат "Озерний", який входить до складу санаторія "Троянда", був побудований у 1966 році на території фруктового саду. Він складається з чотирьохкімнатних будиночків з загальними вигодами. В пансіонаті під час робочого періоду функціонують кабінети масажу, маніпуляційний, фізіотерапії, цілодобовий пост чергової медичної сестри. Хворі пансіонату лікуються при санаторії "Троянда" та користуються загальнокурортним бюветом мінеральних вод та бальнеогрязеозокеритолікарнею. Лікувальне харчування надається у дієтїдальнях санаторіїв курорту, а клініко-інструментальні дослідження проводяться на базі клініко-діагностичної лабораторії базового санаторію "Дністер", загальнокурортної бальнеогрязеозокеритолікарні.

Останні роки санаторій "Троянда" переспеціалізувався на лікування дітей, переважно шкільного віку, як правило, це діти, які постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС. Цьому передують багаторічні дослідження практичних лікарів курорту та вчених педіатричної клініки Львівського медичного університету (професор Крилова Т.В.).

Треба підкреслити, що перші спроби організації лікування дітей на курорті Моршин відносяться до початку 60-х років, коли батьки, по власній ініціативі, почали привозити в Моршин хворих дітей, стан здоров'я яких покращувався від прийому мінеральної води. Переважно поступали діти з захворюваннями печінки та жовчних шляхів, в тому числі з дискінезіями позапечінкових жовчних шляхів. Проведені дослідження практичних лікарів, особливо санаторія для дітей з батьками "Пролісок", яким керує Заслужений лікар України Бабкевич Петро Павлович, підтвердили високий ефект лікування цих захворювань мінеральною водою джерела №1, а з 1968 р. і мінеральною водою свердловини №6.

Використовуючи досвід роботи санаторія "Пролісок" в курортній реабілітації дітей, які страждають на захворювання органів травлення, з початку 90-х років стали організовуватись відділення лікування дітей при кожній Моршинській оздоровниці. Це питання з кожним роком отримує все більший розвиток, але як відмічалося раніше, високі позитивні результати курортної терапії спостерігаються у дітей, які на лікуванні перебували разом з батьками.

В центральній частині курорту неможливо не звернути увагу на будівлю загальнокурортного бювету мінеральних вод (архітектор А.Ю.Мельник). Тут одночасно може приймати мінеральну воду 6 тисяч чоловік. Хворі приймають різні по мінералізації та температурі моршинські мінеральні води, які були отримані від розчинення натуральної ропи джерела №1 та свердловини №6. Приготування та

підігрів вод здійснюється у спеціальному відділенні бювета під постійним контролем гідрохімічної лабораторії та санітарних органів.

Західніше бювету мінеральних вод розташована загальнокурортна бальнеогрязеозокеритолікарня. До її складу входять відділення: ванне на 96 ванн, озокериторепапії на 110 кушеток, електрогрязелікування на 36 кушеток, проктологічне на 25 кушеток, підводний масаж, підводні кишкові промивання та гінекологічні зрошення, гідротерапії, інгаляторій та загальнокурортний кабінет лікувальної фізкультури. При бальнеогрязеозокеритолікарні в жовтні 1997 р. створено та функціонує діагностично-консультаційне відділення, в якому надають консультативну допомогу лікарі вузьких спеціальностей: невропатолог, уролог, гінеколог, отоларинголог, окуліст, хірург та проктолог. Це відділення, так само як і бальнеогрязеозокеритолікарня надає медичні послуги всім лікувальним закладам курорту.

Крім названих оздоровниць цілий рік функціонують відомчі санаторії "Геолог Прикарпаття" та пансіонат "Динамо" з лікуванням, а поблизу Моршина - санаторій "Прикарпатська ватра" та міжгосподарський санаторій "Нива" Міністерства сільського господарства України.

Санаторій "Геолог Прикарпаття" на 114 ліжок, обслуговує тільки працівників установ Міністерства геології України. Має свою клінічну та біохімічну лабораторії, відділення водолікування на 5 ванн з кабінетом гідротерапії, кабінет озокеритолікування на чотири кушетки, фізіотерапевтичний, електрокардіографії,

стоматологічний, масажу, проктологічний та кишкових зрошень. Лікувальне харчування організовано в їдальні оздоровниці, прийом мінеральної води - в загальнокурортному бюветі мінеральних вод.

Пансіонат з лікуванням "Динамо" розрахований на 65 чоловік, які проходять курс лікування при загальнокурортній бальнеогрязеозокеритолікарні, а лабораторні та інші обстеження - при санаторії "Дністер". Дієтичне харчування хворим пансіонату забезпечується в їдальнях санаторіїв курорту.

Міжгосподарський санаторій "Нива" на 125 ліжок розташований в селі Лисовичі в двох кілометрах від центру курорту. Має свою лікувально-діагностичну базу, яка включає в себе клінічну та біохімічну лабораторії, кабінети фукціональної діагностики, фізіотерапії, рентгеноскопії, лікувальної фізкультури, підводних кишкових зрошень. Крім того, відділення водо- та озокеритолікування, стоматологічного з зубопротезною лабораторією. До послуг хворих бювет мінеральних вод, їдальня лікувального харчування, кіноконцертний зал на 700 чоловік, танцювальний зал. Бібліотека з читальним залом, поштове відділення з автоматами міжміського телефонного зв'язку.

Санаторій "Прикарпатська ватра" розташований в трьох кілометрах від курорту Моршин за селом Лисовичі по автошляху Львів - Моршин - Івано-Франківськ. Розрахований на 250 ліжок для лікування дорослих з захворюваннями органів травлення. В літні місяці тут функціонує оздоровчий табір санаторного типу для дітей, які страждають захворюваннями шлунково-кишкового тракту. З лікувальною метою в санаторії використовують мінеральні води та інші лікувальні фактори. До послуг хворих водолікарня, зал лікувальної фізкультури з тренажерами, інші лікувально-діагностичні кабінети, які оснащені сучасною апаратурою та обладнанням (ультразвукової діагностики, гастродуоденофіброскопії та ін.). В санаторії три спальних корпуси, клуб-їдальня, спортивно-оздоровчий та ігровий комплекси. До послуг пацієнтів - відділення зв'язку, промпродтоварний магазин, перукарня.

Курорт Моршин - великий лікувально-оздоровчий комплекс. Нормальну його роботу з високим рівнем обслуговування та якісним лікуванням забезпечує великий колектив висококваліфікованих лікарів, середнього та молодшого медичного персоналу, працівників допоміжних служб. За успіхи в організації оздоровлення людей, які потребують лікування та відпочинку Президія Верховної Ради Української РСР 28 травня 1979 р. нагородила курорт Моршин Почесною Грамотою.

На теперішній час в санаторіях та інших лікувально-діагностичних підрозділах курорту працює шість заслужених лікарів України, один доктор та 6 кандидатів медичних наук, вісім заслужених працівників охорони здоров'я України, 35 лікарів вищої кваліфікаційної категорії.

Усю медичну та фінансово-господарську діяльність, дозвілля гостей на курорті Моршин організує і координує Прикарпатське дочірнє підприємство закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України - "Укрпрофоздоровниця".

Великою духовною цінністю колективів став досвід тих, хто з перших післявоєнних років відбудовував оздоровницю з руїн. Це ветерани війни, які зараз знаходяться на заслуженому відпочинку Маринич І.Й., Самойленко І.Т., Нестеровський Ю.Г., Богачов А.С., Горбачов М.І., ветерани курорту лікарі Бала З.П., Костирко Н.В. та В.Г., медсестри Зайченко Н., Коломієць А., Асаф'єва 3. та багато інших.

До багатьох, хто зробив на курорті перші кроки у трудове життя, прийшло визнання. Високе звання заслужених працівників охорони здоров'я України отримали ветерани праці медичні працівники Перепелиця Л.В., Царенко Р.К., Курелишина А.Г., Сунак Л.Н., Шевельова А. та інші. За багаторічну жувальну діяльність званням Заслуженого лікаря України нагороджені Сасс Т.С., Крупа М.Д., Петрунів У.М.

Поряд з ветеранами працювали і працюють багато здібних молодих спеціалістів-медиків, які мають вже вищу або першу кваліфікаційні категорії.

Моршинский курорт відрізняється доброю організацією культурного дозвілля.

В Моршині є місце, яке варте уваги - центральна курортна площа, в архітектурний ансамбль якої входить простора будівля Палацу культури, який працює з 1972 року. Він став центром культурного дозвілля не тільки гостей курорту, але й працівників оздоровниці, жителів міста. До послуг відпочиваючих кіноконцертний зал на 600 місць, великий танцювальний зал, музичний салон та салон мистецтва. Великою популярністю користується загальнокурортна бібліотека з читальним залом.

Прикрашає центральну площу курорту побудований і відкритий у жовтні 1997 р. монументальний пам'ятник великому генію та сину українського народу - Тарасу Григоровичу Шевченку.

У літній період для відпочиваючих відкривається Зелений театр на 1200 місць, танцювальні майданчики, спортивні площадки. Зимою є прекрасні місця для лижних прогулянок, катання на ковзанах.