Марширують вже повстанці


Бойківщина була і є тією частиною України, в якій ніколи не бракувало людей, готових віддати життя за добро і незалежність своєї нації. Однак жоден з усіх періодів визвольного руху в цьому краї не набував такого піднесення і таких масштабів, як це було у 40-их, 60-их роках XX століття.

Марширують вже повстанціМетою революційної боротьби українського народу було національне і соціальне визволення українського народу. Таке визволення можна осягнути тільки в українській самостійній державі, в якій сувереном буде український народ.

Сотні і тисячі дочок і синів кістьми полягли за нашу сьогоднішню незалежність. Вони терпіли холод, нелюдські тортури в катівнях НКВС, тисячі невинних жертв було вивезено, розстріляно, знищено, тисячі дітей разом з батьками гинули за одну тільки приналежність до жахаючого ворогів бандерівського народу.

Але в лавах Української повстанської армії боролись не тільки зрілі мужі, скільки було молоді-студентства, і навіть дітей! Молодечий запал, войовничий дух поривав юні серця до нових звершень і до творчості.

Тому нині ми маємо неперевершені зразки повстанського фольклору. Пісні, які і нині не втрачають своєї актуальності, з радістю виконуються сучасними дітьми.

Вистава “Марширують вже повстанці” є однією з трагічних, але й героїчних сторінок історії УПА. Онуки колишніх вояків відтворюють картини важкого побуту повстанців – в дощ, чи в мороз, у лісі, в криївках, переживаючих розлуку з рідним домом, втрату рідних і друзів… Ростуть повстанські могили, є перемоги, але ще більше втрат, і все це на грані людської мужності та витривалості.

Ті, кому нині стільки ж літ, як і самим повстанцям в часи їхньої визвольної боротьби, перепускають через свої серця весь біль і надії тодішньої молоді, і самі стають дорослішими.

Однак, вояки УПА завжди були оптимістично налаштованими, віруючими у Бога й перемогу, тому на закінчення вистави лунають запальні повстанські пісні, що переносять нас у сьогодення і стають пісенним вінком у підніжжя слави героїв.

Знову ж, ця вистава була виболіла і правдиво виплакана Іриною Король. Те, що відтворюється на сцені – не романтичне уявлення сучасника про давні славні часи. Це гіркий спогад з дитинства, це відчуття вічного страху бути вивезеним на Сибір, дітям – розлуки з батьками. Це болісні спогади постійних рейдів, жорстокого катування батьків, вбивства енкаведистами рідної тітки та дорогого шістнадцятирічного вуйця-бандерівця Василя. Кому, як не їй знати за що, за які ідеї гинуло юнацтво. І хоч історія відкриває перед нами багато різних фактів, композиція “Марширують вже повстанці” є спогадом-баченням визвольної боротьби українського народу за свою незалежність. Це дяка за сьогоднішню свободу рідній тітці Марії по матері та вуйкові Василю.

У композиції використано оригінальну поезію та авторські пісні воїнів УПА.

Прем’єра відбулася 30-го січня 1994 року в моршинському Палаці культури, на Святочній академії, присвяченій 65-літтю ОУН.

Актуальність та патріотичність цієї програми була високо оцінена не тільки конкурсними журі, але й тими, хто прочитує у малих артистах самих себе – воїнами ОУН-УПА. Починаючи з січня 1994 року ”Джерельце” мало цілий ряд пам’ятних виступів, найвизначніші з яких - запис до фільму “Повстанці”; Львів, Оперний театр ім. С. Крушельницької, Святкова академія і концерт до 130-річчя “Просвіти”, 1998 рік; 1999 рік - Львів, Оперний театр ім. С. Крушельницької, концерт до 90-річчя С. Бандери, Моршин, Палац культури, концерт для конференції директорів м. Києва; м. Львів, театр ім. М. Заньковецької, 50-річчя героїчної загибелі Р. Шухевича, Оперний театр ім. С. Крушельницької, Гала- концерт Другого міжрегіонального дитячо-юнацького фестивалю української патріотичної пісні «Сурми звитяги» (I премія) - 2000 рік; м. Стрий, Народний дім, 10 років братства вояків УПА, м. Камінь-Каширський, стадіон, фестиваль повстанської пісні “Волинь повстанська”, м. Львів, Оперний театр ім. С. Крушельницької, Святочна академія і концерт до 110-річчя від дня народження Євгена Коновальця, м. Моршин, відкриття лікувально-реабілітаційного центру для ветеранів ОУН-УПА “Говерла” - 2001 рік [1]; м. Львів, Оперний театр ім. С. Крушельницької, Гала-концерт телефестивалю “Горицвіт” (І премія); Оперний театр, участь у концерті до Дня злуки, м. Моршин, санаторій “Говерла”, зустріч з губернатором М. Гладієм, концерт для вояків УПА, м. Київ, Палац “Україна”, святкування 60-річчя УПА, м. Мюнхен, Новий Ульм, Німеччина, Святкування 60-річчя УПА, вистава “Повстанська криївка” [2] - 2002 рік.

[1] Від дня відкриття санаторію «Говерла» «Джерельце» регулярно виступає перед ветеранами ОУН-УПА з різними програмами.
[2] На замовлення української громади м. Мюнхен програму «Марширують вже повстанці» було розширено до вистави на 3 дії, що стало можливим завдяки матеріалам, котрі після виступів театру у санаторії «Говерла» надали Ірині Король ветерани, які знаходились на лікуванні.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *