Воскресіння Христове – найбільше і найсвітліше свято
усього християнського світу. Празник Пасхи багатий не тільки величними
Богослужіннями, радісними співами і глибоко символічними обрядами, але й
розмаїтими народними звичаями. Вони походять ще з передхристиянських часів, коли
наш народ у тому самому часі відзначав свято привітання весни і весняного сонця.
Християнська релігія багато з тих прадавніх народних
звичаїв освятила, надала їм християнського значення і символіки та прийняла за
свої.
Премилі великодні пісні творять один могутній гімн
радості. Особливим виявом великодньої радості на нашій Україні були гаївки,
гагілки, веснянки – цей дорогоцінний скарб ранньої культури наших прапрадідів.
На Великдень, після Служби Божої, скуштувавши
свяченого яйця та паски, люди виходили в гаї, сади, левади, на церковні площі і
влаштовували масові забави, де ще їхні мами і бабусі з року в рік справляли це
велике свято душі.
Лунають оглушливі, повні сили і розмаху пісні і
завмирають десь аж ген під небесами, а кожен звук пісні лягає просто на серце.
Земля оживає, діти босоніж наганяють струмки, дівчата водять гаївки, а душа
спалахує радістю. Немає жодного понурого обличчя – все співає і все веселиться.
Щоб ці звичаї не втратили своїх чар, на затьмарились
з плином літ, відтворені великодні забави переносяться на сцену, щоб ще раз
свідчити –чиї ми діти, яких батьків.
І вже зі сцени лунає привітання “Христос воскрес!”, а
велика глядацька аудиторія, як українська, так і тих країн, де побувало
“Джерельце” відповідала і відповідає: “Воістину воскрес!”, як символ єдності і
любові, запаленої від дитячих сердець.
Вже стає
традиційним, що кожного року у час Великодних свят «Джерельце» виступає з цією
програмою не тільки у концертних залах, але й на церковних площах. Власне перший
показ «Великодних забав» і відбувся на майданах моршинських церков у великодній
понеділок ще 1990 року, а за рік постала вистава «Писанко, воскресни».
Серед найзначніших виступів з цією програмою –
1992 рік, участь у II-му турі обласного конкурсу хорових колективів,
Львів, Шевченківський гай – відкриття виставки “Галицька писанка”;
1993 рік – запис на Львівському телебаченні,
1997 рік – запис оновленої та розширеної
програми “Великодні забави”;1999 рік – участь у Новому Сончі, Польща на
Міжнародному фольклорному фестивалі “Свято дітей гір”, (висока оцінка
артистичної ради); 2000 рік - м. Кішкунгалаш, Угорщина, Міжнародний фестиваль
“Свято збору врожаю”, м. Скоп’є,
Македонія, Міжнародний фольклорний фестиваль “Істібанско здравоживо”; 2001 рік -
м. Київ, палац “Україна”, творчий звіт Львівщини “Духовний скарб Галичини –
тобі, соборна Україно” м. Львів, відкрита сцена при кінотеатрі ім. О. Довженка,
концерт під патронатом голови ЛОДА М. Гладія “Великдень єднає”; 2002 рік -
м. Свебодзін, Польща, участь в урочистостях та концертних програмах, присвячених
700-річчю міста, Крим, Артек,
IV міжнародний конкурс-фестиваль дитячої та юнацької творчості “Наша земля –
Україна”, (I місце).
