Під такою назвою 6 березня в Палаці культури курорту Моршин відбулося
театралізоване свято, присвячене 180-ій річниці з дня народження
Тараса Григоровича Шевченка.
Творчість Т. Г. Шевченка всією своєю суттю скерована у майбутнє. Кожне
покоління звертається до неї, як до однієї з великих і цінних національних
традицій, вона знаходить відгук у серці кожного
українця.
Відкрив свято хор греко-католицької церкви лід керуванням
Мирослава Меленя. В його виконанні прозвучали пісні на слова Шевченка «Реве та
стогне Дніпр широкий», «Думи мої, думи...»; «На високій дуже кручі», «Заповіт».
Свою квітку у вінок шани Кобзареві вплели найменші учасники свята - діти дошкільної установи №1 селища Моршин, за
що хочеться подякувати завідуючій Марії Мельник.
З великим захопленням глядачі сприймали програму «Тарас» у виконанні володаря Гран Прі II-го
міжреспубліканського конкурсу-фестивалю - колективу дитячого
фольклорно-етнографічного ансамблю Моршинської школи мистецтв «Джерельце».
Художній керівник - невтомний аматор мистецької справи, талановитий організатор, людина, яка вміє
запалити вогонь творчості в душах дорослих та дітей, послідовний відроджувач національних свят, обрядів, традицій - Ірина
Король.
Улюблений герой Шевченкових поезій - витязь народний, повстанець-гайдамака, козак - запорожець, що виступає оборонником
рідного краю, носієм народної правди і честі. І тому гарячими оплесками
глядачів привітали учасників інсценіровки «Гайдамаки» - старшокласників Моршинської середньої школи. За цю
творчу роботу хочемо подякувати організатору по національному відродженні Ірині Музично та вчительці української мови М. Завозіній.
У світовій ліриці немає митця, який би з такою любов'ю, сердечністю і ніжністю та сумом оспівував жінку-матір, сестру, кохану, дружину, їх
тяжке життя. У виконанні Ганни Янків та Тетяни Устинович прозвучали пісні «Така
її доля», «По діброві вітер віє», що стали вже народними, живуть і будуть
вічно жити серед золотого зерна Шевченкової спадщини..
Ну щоб здавалося, слова..,
Слова та голос - більш нічого,
А серце б'ється, ожива,
Як їх почує..,
знать од Бога
І голос той і ті слова
Ідуть між люди.
Відлуння поетичного слова Шевченка і клятва Тарасу від всіх нас, вдячних нащадків, величаво і
хвилююче прозвучали у віршах, котрі дуже емоційно, з
патріотичним піднесенням прочитав майстер художнього слова Дмитро
Кушнір, Максим Прикарпатський, який виступав в Каневі на Тарасовій
горі під час святкування ЮНЕСКО в 1989 р. - 175-річного ювілею безсмертного Кобзаря і привіз в дар на наше Прикарпаття дорогоцінні
реліквії з садиби Т. Шевченка - с. Моринців - священну землю і гілки Тарасової верби.
Ім'я Т.Г. Шевченка безсмертне. Це священне ім'я, як незгасний високо піднятий
факел, завжди буде освітлювати духовні і творчі шляхи українського народу
Довго не відпускали зі сцени глядачі учасників свята - свята творчості, мистецької наснаги, свята шани та подяки великому Кобзареві, котрий загартував вогонь у серці чесного українського народу - вогонь свободи,
героїзму, самовідданості.
Зі словами подяки звертаємось до голови товариства «Просвіта» селища Моршин Євгенії
Мелень, творчого колективу Палацу культури в особі директора
Романа Дутки, завідуючої бібліотекою Мирослави Винник, ведучих Лариси Шурару та Світлани
Скобало, що організували та провели театралізоаане свято.
Завдяки таким людям і відроджується на Україні її духовність та культурно - мистецька спадщина.
Ведучі святкового вечора закликали перетворити в дійсність заповітну думку Т.
Шевченка - мрію в не залежну, вільну, міцну, усім світом відкриту державу - Україну.
На завершення вечора зведений хор виконав пісню «Пильнуй, Україно, пильнуй» та гімн «Ще не вмерла Україна», до виконання якого стоячи приєднався увесь зал.
М. Павлюк
з групою глядачів
Опубліковано: Гомін волі. - 22
березня 1994 р. - № 33 (544).
