Публікації про "Джерельце"

ГІСТЬ "ДЖЕРЕЛЬЦЯ" - АНСАМБЛЬ "ДЖЕРЕЛЬЦЕ"

Вітаю, дорогі дівчатка та хлопчики! Сьогодні розповім вам про ваших ровесників, які чи не з пелюшок співають і танцюють, несуть людям радість, дарують світло своїх сердець. Всі вони - учасники зразкового фольклорно-етнографічного ансамблю з Моршина «Джерельце», який є лауреатом багатьох міжнародних конкурсів. Керує цим колективом заслужений працівник культури України Ірина Король. Усе своє життя вона присвятила рідній пісні, співочо-театральному мистецтву і, звичайно ж, діточкам, яких дуже-дуже любить і прагне передати усі свої знання не тільки на уроках теорії музики та сольфеджіо у школі мистецтв, але й в позаурочний час - на репетиціях. Для кожного учасника пані Ірина не тільки вихователь, керівник, учитель, але й вірний друг і друга, мама.

«Що ж вони роблять, чим займаються?» - поцікавитеся ви.

Ансамбль «Джерельце» за свої 25 років зробив немало - найперше відродив давні і забуті українські звичаї та обряди, кожен учасник знає понад 200 українських народних пісень, а скільки легенд, давніх історій, казок! Відроджений звичай чи обряд - це велика вистава на дві-три дії, у якій із зовсім маленькими артистами (дехто уперше побував на сцені з мамою ще у дев'ятимісячному віці) виступають і старші, і зовсім поважні актори. Тому їхні концерти - завжди свято, адже на сцені не гра, а справжнє життя. Тут діти не тільки навчаються сценічного мистецтва, але й вивчають рідний край і його культурно-мистецьку спадщину, збирають фольклорні зразки, а ще вчаться дбати не тільки про себе, а й один про одного, старші виховують молодих, допомагають їм. Усі дотримуються статуту ансамблю, побудованого на Божих заповідях і професійних вимогах. Заняття ко­лективу починаються і закінчуються спільною молитвою.

Крім програм розважальних, історичних та просвітницьких, ансамбль має багато і духовних вистав. Одна з найбільших - «Писанко, воскресни!» - розповідає про Великодні звичаї, показує Тайну вечерю та Хресну дорогу, Господнє Воскресіння і радісне святкування цього найсвітлішого празника на Україні.

Такі постановки - не просто концерти, це уроки доброти та любові, людяності. Бо не можна донести до глядача іскринку ідеї того світла, якщо сам не любиш, не живеш тим життям, тими думками і переконаннями, якщо сам не палаєш, як свічка, заради інших...

Діточки з «Джерельця» також полюбляють і посміятись, і відпочити чи то в мандрах, чи в поїздках. А що любите робити ви, дорогі друзі? Про що мрієте і чим бажаєте займатись?

Напишіть мені. З нетерпінням чекаю ваших листів, малюнків, віршів. До зустрічі!

Зорянка

Опубліковано: Жива вода. - липень 1998 р. - № 7. - С.11.

Сподобався сайт? Поділися лінком з друзями:

Tweet