Жива педагогіка Ірини Король


Існує такий погляд: ім'я людини - це її доля. Тут криється якась таємниця Всесвіту, вкладена в комбінацію літер, в яких ніби закодована унікальна програма майбутньої особистості. Принаймні, у нашому випадку ця закономірність блискуче підтверджується. А втім, доволі загадковості.

Отже, Ірина Іванівна Король - заслужений працівник культури України, незмінний керівник фольклорно-етнографічного ансамблю «Джерельце» Моршинської школи мистецтв. Шляхетна у поводженні, відкрита для спілкування, ерудована і мудра. Формувала її затаєна сила, бо змалку була наділена кодом нації: мовою батьків, піснями матері, родинними звичаями, щоденною роботою і небом високим та чистим.

Народилася у чудовому куточку Карпатських гір, в такій місцині, де, здається, чуєш навіть, як дерева скидають додолу краплі роси, піднімаючи віття, де обличчя завжди можна втопити в оберемках квітів, де можна стояти серед золотого моря стиглої пшениці і зачаровано слухати мелодію сонячно­го ранку. І все це дає таке відчуття радості, душевної насолоди, неначе перебуваєш у раю.

Сади дитинства, школа батьківського дому... Час летів і, обираючи професію на все життя, п. Ірина вирі­шила: діти і музика, бо не знала, кого вона більше любить. І ось 28 років назад в Моршинській музичній школі з'явилася молода вчителька, натура творча, можливо, саме тому і приваблива, яскрава і колоритна, наділена майже гіпнотичною силою впливу на дітей. Вона зуміла завоювати дитячі серця. Головна мета її праці - виховати не тільки музично освічену людину, а й духовно збагачену. Майже 40 років творчої праці вона віддала дітям і твердо переконана, що естетичне виховання неможливе поза фольклором. Мамине слово, бабусина пісня, дідусева казка, батьківський звичай - це жива педагогіка. Тому потрібно розвивати у дітей шанобливе ставлення до святинь свого народу.

Діти горнулися до вчительки. Разом вивчали народні пісні, фольклор, почутий від батьків, сусідів та мешканців навколишніх сіл. Ось так з любові до пісні, до народного звичаю народилось моршинське «Джерельце».

Не знаю, чи знайдеться в нашій окрузі той, хто б не чув про цей колектив. Його знають від малого до великого. І не тільки в нашій місцевості, а й по всій Україні, далеко за її межами. Чутка про виступ ансамблю розноситься швидко, і вже концертні зали не можуть вмістити всіх вдячних глядачів. Надовго запам'ятовується їм та чи інша вистава, бо кожна з них - велике музично-театральне дійство, побудоване на основі звичаїв та обрядів, що поширені на території Карпатських гір. У дитячих вустах вони звучать з такою силою і невичерпною мудрістю нашого народу, що здається, ніби сама давнина завітала нас! Поезія народної обрядовості, чудові карпатські строї, весела і дотепна дитяча театралізація, глибока повага до народного побуту, висока режисерська культура визначили успіх цього колективу.

На своїх дитячих плечах джерельцята підняли цілий і пласт приречених на забуття звичаїв і обрядів українського народу, відтворили їх і відродили та надали їм такої високопрофесійної сценічності, що на республіканському фольклорному конкурсі у 1989 році вони були удостоєні першої премії.

Від часу заснування ан­самблю і дотепер через «Джерельце» перейшло більше 500 дітей. Стільки ж вивчено, напевно, і народних пісень. Здійснено десятки вистав і композицій, малих і великих, сумних і веселих, але всі вони до одної вдалі і успішні, оцінені найвищими нагородами конкурсів та фестивалів: регіональних, обласних, всеукраїнських, міжнародних.

Ось і нещодавно колектив повернувся з XV міжнародного фольклорного фестивалю-конкурсу, що проходив у Македонії. На нього з'їхалися колективи з 12 країн світу. Він проходив під егідою Міжнародної ради організацій фольклору та традиційних мистецтв (СІОFF). Ця неурядова організація заснована у 1970 р. у Франції. Згідно з її статутом, вона є міжнародною культурною організацією, як визначено комітетом ООН у справах освіти, науки і культури (ЮНЕСКО). Україна стала членом CIOFF у вересні 1996 р., а у квітні 2000 р. членом цієї організації став зразковий фольклорно-етнографічний ансамбль «Джерельце».

CIOFF приділяє багато уваги проблемі збереження і пропаганди традиційної культурної спадщини світу і кожної нації зокрема, формуванню в суспільстві взаємоповаги між народами, зміцненню міждержавних та міжнаціональних зв'язків, втіленню в життя ідей миру за допомогою скарбів традиційної культурної спадщини.

Не можна було не захоплюватися талантами та артистичними здібностями молодих виконавців з усіх країн, адже їхні виступи були такі цікаві і барвисті. Я ніби чула голоси кольорового вітру і дивувалася: які вони різні! Але зрештою навчилася розпізнавати їх, бо в кожного з них своя душа, яка радіє і сумує, сміється і плаче.

Теплими оплесками наших джерельцят зустрічали вдячні глядачі кількох міст Македонії. Дні летіли, як птахи у вирій, і наближався останній найвідповідальніший день фестивалю - субота. Скільки було хвилювань! І ось живий пульс радості: перемога! Перше місце журі присудило «Джерельцю» з України. Тішилися всі: і грузини, і білоруси, і болгари, і венесуельці, і румуни, і турки, і угорці... І, звичайно ж, ми.

І наостанок. Приходжу до розуміння, що у людей можна відібрати все: маєтності, роботу, зарплату і навіть шматок хліба. А ось пісню, танець, виявляється, не можна, бо це душа народу, а душу все-таки не відбереш. А світ, дійсно, стає для нас, українців, більш близьким і відкритим. Бо маємо силу не тільки молодої держави, а й силу таланту і краси. Вірю, що саме нинішня молодь житиме у щасливій сильній державі, яка зветься Україна.

Велика вдячність за постійну підтримку нашої талановитої творчої молоді голові Стрийської райдержадміністрації п. Євгену Кухару, голові виконкому Моршинської міської ради п. Зеновію Богдану та всім тим, хто допомагав молодим бачити нинішній світ чарівним і прекрасним.

Ю. КУРИЛИШИН, завідувач відділу молоді, спорту та туризму Стрийської райдержадміністрації

На фото: під час перебування моршинського "Джерельця" в Македонії

під час перебування моршинського «Джерельця» в Македонії під час перебування моршинського «Джерельця» в Македонії під час перебування моршинського «Джерельця» в Македонії

Опубліковано: Рідне поле. - 7 жовтня 2000 р. - С. 2.

roofor.ru

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *