Зразковий театр
української пісні "Джерельце"
Міжнародна рада організацій фольклорних фестивалів і традиційних мистецтв  
  • Головна сторінка
  • Учасники ансамблю
  • Пам’ятні дати
  • Опис програм
  • Нові публікації
  • Старі публікації
  • Відгуки
  • Нагороди
  • Фотоальбом
  • Аудіоальбом
  • Відео
  • Художній керівник
  • Місто-курорт Моршин
  • Моршинська школа мистецтв
  • Друзі Джерельця
  • Група «В контакті»
  • Наші контакти

  • Відгуки про "Джерельце"

    Володимир Кузик
    Обласний центр народної творчості

    Поява "Джерельця" випадковість? Необхідність, закономірність

    Володимир КузикТаке рідкісне щасливе поєднання, таке природне, - краси зовнішньої, краси внутрішньої. Гарна, здалеку примітна, видна вродою, тонкими рисами благородного обличчя, що світиться теплом очей. Вони зігрівають, голублять, заспокоюють. Вбирає ними довколишню красу, аж зачудовується нею і, помножену на багатство душі своєї повертає світові, тим діточкам, які ось вже три десятиліття горнуться до неї, доброї, чуйної, ласкавої. Красиве все довкола неї: діти Оксана, Руслан і Світозар, найкращий у світі муж, порадник і друг Микола, брат Ростислав, десятки, ба, сотні її "джерелят".

    А пісня у виконанні "джерелят" - чарівний ключик, що його вложила у їх серця благодійниця пані Ірина, яким діти легко відкривають серця і душі глядачів, де б не бували. І вже інакше нас сприймають політики, владоможці, підприємці, просто громадяни. Думається, чи не пісня провадить на Стрийщину діловитих господарників з-за кордону? То чи не повпреди України вони? І роблять це з гідністю.

    Поява "Джерельця" - випадковість? Необхідність, закономірність. Як і не випадкові ті люди, які беруться за таку справу, віддаючись їй сповна. З-поміж тисяч і тисяч горян-бойків, у хаті Івана-скрипаля мала з'явитись вона, аби викупавшись у маминих піснях, ладканках, під акомпанемент скрипки, наче у євшан-зіллі, перейнятись їх духом та й засвітитися розмаїттям барв тої пісні, щоб на ті барви злітались дитята-моршинята і несли понад краями її голос чистими серцями, здоровими крапельками "Джерельця". Спрацьовує закон збереження коду нації.

    "Джерельце" - свого роду школа в школі, дитячій школі мистецтв, де у круговерті щоденних проблем Ростислав Фединець в одній особі і директор школи, і адміністратор "Джерельця", і скрипаль-віртуоз, без чиєї гри не обходиться жодна програма.

    Упродовж багатьох років набрався й немалий доробок театру. Програми колективу відображають традиційну народну обрядовість краю, наповнені найхарактернішими зразками місцевого фольклору.

    В кожного свої інтереси і прагнення, свої підходи до життя, своя висота. Один бреде - спотикається, інший наче підстрибом чеберяє: злет - падіння, хтось, зірвавшись стрімко вгору, так же з високості паде ниць та й нічого по нім, котрийсь дереться-пнеться, гляди, таки і спинається, не гребуючи нічим, добре, ще як іншому крила не підріже. Раз полинувши в чистий лет, і на мить не обриває його, лине рівно і плавно на дужих крилах рідної пісні добродійниця з Бойківщини Ірина Король.

    Опубліковано: Інформаційний додаток до газети "Рідне поле". - 18 травня 2003 р.

    Ваші відгуки про "Джерельце" залишайте у гостьовій книзі або на сторінці В Контакті.

    Сподобався сайт? Поділися лінком з друзями:





     © 2002-2017 Зразковий театр української пісні "Джерельце"
    Матеріали даного сайту можуть використовуватися лише з письмового дозволу адміністрації
    з обов'язковим посиланням на джерело www.dzerelce.org.ua